Українська вишивка.

Вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва українців; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як наліжники, обруси, наволочки, рушники тощо.

Узори:

1. геометричних елементів в українській вишивці 
2. зображенням тварин 
3. птахів 
4. рослин 
5. квіти 
6. змії 
7. людей із ромбоподібними тулубами, хрестоподібними головами 
8. комахи

Способи вишивання:

1. Найбільш поширинеми способами вишивання були такі: 
2. Мережка — витягування ниток. 
3. Вирізування, яке поєднували з настилуванням. 
4. Настилування (гладь) 
5. Спеціальне настилування, яке було поширене в козацькій добі, тобто вишивання шовком одної барви з додаванням золотої нитки. Барви були зелені або червоні, іноді чорна. 
6. Низь — вишивання чорними або червоними нитками з додаванням інших кольорів. 
7. Хрестик — поширився в кін. 19 ст, на поч 20 ст.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_вишивка